Передплатна кампанія - 2020 триває! Наш індекс: 61250.

9

відповіді міського голови Умані на запитання столичних ЗМІ 

Умань — відоме місто у всій Україні та за її межами знач­ною мірою через поховання тут лідера хасидів. Цьогоріч епідемія коронавірусу і карантин внесли свої корективи у проведення багатьох заходів. Про те, чи буде традиційне святкування єврейського Нового року восени, чому центральна влада не чує звернень громад та як може змінитись життя в місті після виборів, журналісти «ТРК «Україна»» спілкувалися з міським головою Умані Олександром Цебрієм. Пропонуємо ознайомитися з цим інтерв’ю.

Олександр Цебрій: «У компетенції уряду ухвалити вольове рішення про обмеження в’їзду на територію України паломників у період епідемії»

1.Скажіть, чи буде цього року традиційне прибуття паломників-хасидів до Умані на святкування єврейського Нового року?

Ми продовжуємо жити в умовах підвищеної небезпеки. Мені, як міському голові, головне — зберегти життя і здоров’я людей у період поширення коронавірусної інфекції, зробити все, щоб епідеміологічна ситуація в Умані не погіршувалась. З іншого боку, ми хочемо, щоб і паломники зрештою зрозуміли, чи можуть вони приїхати до Умані цього року, або ні і не витрачали дарма кошти. Тому це питання ми почали порушувати заздалегідь. Ви знаєте, що перший померлий з діагнозом COVID у місті Умань був паломником, який приїхав на церемонію одруження доньки. Він відмовлявся від госпіталізації 5 разів, і, коли його вдалося відвезти до лікарні, вже було пізно. Ми проводили спільну нараду з головним рабином, представником Офісу Президента, рабином міста, послом Ізраїлю і чартером нам вдалось відправити інших інфікованих паломників-хасидів на лікування до Ізраїлю. Місто нам довелось закрити на карантин. Великодні свята уманчани провели у режимі онлайн. Ми були вимушені перенести поминальні дні для того, щоб не поширювати коронавірусну інфекцію. Тому, передусім, я вважав за потрібне почути думку уманчан про можливість відзначення Рош-Га-Шана з великою кількістю паломників у небезпечний період. Опитування ми проводили в мережі Facebook. 94% жителів Умані категорично проти традиційного святкування Рош-Га-Шана цього року. Для мене, як міського голови, думка містян — головний показник. Тому я ініціював порушення цього питання на державному рівні. Була проведена нарада з головою Черкаської ОДА, представниками МОЗ, МЗС, Національної поліції, прикордонної служби. Після наради МЗС оприлюднило заяву, що вважає недоцільним прибуття великої кількості хасидів на традиційне святкування Рош-Га-Шана.

2. У ЗМІ є повідомлення, що планують прибути 5-10 тисяч паломників-хасидів. Тобто вони не дослухались до рекомендацій?

Я теж бачив це повідомлення. Ба більше, нещодавно у приймальню Уманської міської ради надійшов електронний лист, де були скріншоти з ізраїльських сайтів з інформацією, як обійти заборони. Там були оголошення про те, що якщо ви хочете відвідати Україну в період Рош-Га-Шана, вам треба заплатити 500 доларів за посвідку на постійне проживання або 330 доларів за тимчасову посвідку на 3 місяці. Я вважаю, що це шахрайські схеми і так не може бути. Не можна торгувати здоров’ям ні уманчан, ні паломників. Тому я офіційно звернувся до прем’єр-міністра і до представників паломників-хасидів, щоб урегулювати це питання на законодавчому рівні. На сьогодні в компетенції саме уряду ухвалити вольове правильне рішення про обмеження в’їзду на територію України паломників.

Олександр Цебрій: «Центр сьогодні відірваний від громад. Питання, які турбують людей на місцях, наверху нікого не хвилюють»

3. Ваші прогнози, чи дослухається уряд до думки громади?

Ми робили, робимо і продовжимо робити все від нас залежне, щоб думка уманчан була почута і врахована. На жаль, часто уряд не дослухається до місцевого самоврядування. І я кажу не тільки про Умань, а й про міських, сільських голів, місцевих депутатів по всій країні, з різних питань. Ми спілкуємося між собою і у всіх одні і ті ж проблеми. Центр сьогодні відірваний від громад. Питання, які турбують людей на місцях, наверху нікого не хвилюють. Ми бачимо, що йде згортання децентралізації і це дуже погано.

4. Можливо,«не чують» тому, що йде укрупнення районів?

Я думаю, не чують, бо не хочуть чути. Не хочуть налагодити діалог. Спроб діалогу немає, є тільки спроби тиску: порушення кримінальних справ за бажання зробити життя в громадах кращим, а ще шантаж і маніпуляції.

5. Ви кажете «центр не чує», а самі ніколи не хотіли працювати у центральній владі? Можливо, у вас є амбіції стати депутатом чи міністром?

Боронь Боже! Я ніколи не хотів працювати у центральній владі. Скажу більше, мені пропонували йти в центральну владу, обіцяли високі посади на рівні області. Я тричі відмовлявся. Та навіть і про мерське крісло ніколи не мріяв.
Олександр Цебрій: «Я ніколи не мріяв про мерське крісло, але комусь же треба було взяти відповідальність за місто у часи кризи»

6. Але все ж таки Ви мер і, наскільки я розумію, будете знову балотуватись?

Так. Я хочу завершити ті інфраструктурні проекти, які в місті розпочаті. А мером став, бо комусь же треба було взяти відповідальність за наше місто у час кризи. 2014 року ситуація в Умані була некерована. Коли міський голова написав заяву, у сесійну залу зайшли люди в камуфляжі, не зрозуміло хто, до трибуни вийшла людина, яка не була депутатом міської ради і почала ставити на голосування питання, яких у порядку денному не було. Про регламент роботи ради взагалі не йшлося. Саме в той непростий період до мене прийшла депутатська група і запропонувала стати секретарем міської ради і виконувачем обов’язків міського голови. Я розумів, що ситуація некерована і якщо не взяти на себе відповідальність — місто можуть розірвати. За півтора року роботи виконувачем обов’язків я зрозумів, що у мене є багато ідей, як поліпшити життя в місті й одну за одною почав їх утілювати. Тому пішов на вибори 2015-го і йду зараз.

7. А чому депутати обрали саме Вас? Вони хотіли щось взамін?

Ні, жодної особистої вигоди в них не було. Всі заступники пішли, депутати боялися і розуміли, що треба обрати того, хто зуміє взяти на себе відповідальність у кризовий період.
Олександр Цебрій: «Нам вдалося зрушити питання медицини з «мертвої» точки»

8. Які з Ваших ідей уже вдалося реалізувати?

Нам вдалося зрушити питання медицини з мертвої точки. Ви самі знаєте, що вона не просто «стояла на колінах», а лежала. В Уманській міській лікарні й у нашому поліклінічному відділенні, теперішній «первинці», взагалі не було жодного сучасного обладнання. Все фінансували за залишковим принципом і ніколи у це кошти не вкладали.
Ми, по-перше, комп’юте­ризували, закупили необхідне обладнання — і на сьогодні уманська медицина піднялася з колін. Уманська міська лікарня, разом із вісьмома медичними закладами по Черкаській області, стала опорною.
Ми проводимо велике реформування нашого «Уманьтеплокомуненерго». Встановили котельні на альтернативному пальному. Модернізували тепломережу. Ми взяли участь у міжнародних програмах із компанією «Нефко» і щодо водозабезпечення, і щодо теплозабезпечення.
Зробили велику кількість доріг. Понад 220 автошляхів у місті і навколо було або капітально відремонтовано, або охоплено поточним ремонтом.
У комунальну власність із приватної було повернуто центральний стадіон. Ви ж знаєте, що стадіону в нас не було. Це були непрості перемовини із його власником, але місто на безкоштовній основі повернуло стадіон у свою власність. Звісно, ще не все зроблено, що заплановано, але все попереду.

9. А є те, за що Вам соромно?

Так, є те, за що соромно. Найбільше мені соромно за центральну владу, яка не виконує своїх зобов’язань і не допомагає місцевому самоврядуванню. Не тільки Олександру Цебрію, але, без перебільшення, і всім міським головам не допомагає розвивати свої громади, а тільки вставляє палиці в колеса. Хоча би повернімося до тієї самої медицини. Коли держава бере на себе зобов’язання фінансувати заробітну плату медичної галузі, але не робить цього в повному обсязі — це не нормально. Ми тільки торік 35 мільйонів гривень міських коштів спрямували на зарплати медпрацівникам. А ці гроші могли так само піти на закупівлю нового сучасного медичного обладнання чи на дороги, інфраструктуру, на все решта. Ось за дії держави мені реально соромно.

10. А які плани на наступну каденцію? Що збираєтесь реалізувати?

Головне — завершити ті проекти, які ми почали і не встигли реалізувати. Я уже казав, що нам доводилось перерозподіляти кошти. Центральна влада не в повному обсязі фінансувала освітню і медичні субвенції і ми були змушені забирати гроші з міських проектів і спрямовувати їх на зар­плати лікарям і вчителям. У нас уже готова проектна документація на поквартальні котельні — кілька об’єктів ми вже зробили, решту обов’язково доробимо і повністю модернізуємо тепломережу.
В Умані є велика проблема з водозабезпеченням — водопровідні мережі зношені на 100%. Їх доводиться постійно ремонтувати: весь час лопають труби. Ми розраховуємо їх повністю замінити. І найголовніше, ми сьогодні отримуємо 80% води з Білої Церкви, зношеним водогоном 140 кілометрів до нас іде вода. Був амбітний проект побудувати ще один водогін з річки Синюха, але ми розуміємо, що держава нам на це кошти не дасть. У нас у планах санація наявних свердловин і будівництво нових. У цьому напрямі спів­працюємо з «Нефко» на умовах співфінансування. Ми розраховуємо завдяки цьому одержати повну незалежність у водопостачанні.

А серед інфраструктурних об’єктів — це розв’язки в місті Умані. Плануємо зробити більше пішохідних зон, побудувати в центрі розв’язки так, щоб центральна частина була максимально пішохідною. Розраховуємо збільшити кількість зон відпочинку, далі вкладати кошти в розвиток медицини.

За матеріалами ТРК «Україна»