Передплатна кампанія - 2020 триває! Наш індекс: 61250.

10

Оксана Зубовська працює старшою медичною сестрою поліклініного відділення КНП «Уманська міська лікарня». Саме вона із колегами була на передовій COVID-19 в Умані, оскільки були тими людьми, які приїздили до уманчан робити ПЛР-тести на коронавірус.

Оксана Зубовська розповідає, що завжди хотіла стати медиком і їй дуже подобається її професія і її робота.

— У мене батько медик, а мама фармацевт. Мені дуже подобалась ця професія — допомагати людям і, взагалі, я себе бачила лише у медицині. Мені це дуже подобається. Мій чоловік також лікар, він хірург.

 Про першого захворілого, якому лабораторно підтвердили аналіз на COVID-19, в Умані повідомили 23 березня, це був мешканець села Родниківка. А з 29 березня в місті запрацювала мобільна бригада, медики якої виїздили на виклики, щоб взяти носоглотковий змив для ПЛР-тестів. Оксана Розповідає, що усі медики, які увійшли до бригади, були добровольцями:

— Спочатку усі медсестри боялися, оскільки не знали, що це буде і як це буде, куди і до яких людей будемо їздити. Але ми не маємо вибору, бо ми медики і ми тут, щоб допомагати людям. Ми самі відгукнулися, сказали, що будемо їздити і так сформували мобільну бригаду. Нас було сім чоловік, які їздили до людей і брали у них посіви. Згодом, після послаблення карантину і оскільки менше випадків було та вже виходимо з карантину, у мобільній бригаді залишилося троє медиків — я, Алла Писменюк і Тетяна Щербина.

Алла і Тетяна молоді дівчата, усім до сорока. Алла — старша медсестра неврологічного відділення у поліклініці, Таня працює медсестрою у хірургічно-травматологічному відділенні поліклініки. Вони позитивно налаштовані і їм це вже навіть подобається.

Оксана Зубовська розповідає, що їхня мобільна бригада має усі потрібні засоби захисту, тому великого страху вона не мала.

— Наша мобільна бригада повністю забезпечена усім — засобами індивідуального захисту, костюмами, екранами, дезінфекторами. Ми їдемо без страху і без ризику до людей.

Їздимо на автомобілі швидкої допомоги, в якому також проводиться дезінфекція. Всі одягнені як потрібно і все добре.

А ось люди на початку карантину їх побоювалися.

— Люди дуже насторожено до нас ставилися, боялися. Дехто навіть не хотів виходити. Але ми з ними спілкувалися, говорили і вони розуміли, що це для них треба в першу чергу. Потім вони йшли на контакт, ми брали посіви і все було добре, — пригадує Оксана. — Ми робили тести багатьом людям: хто мав симптоми захворювання, або, наприклад, тим, хто приїздив з-за кордону. Також ПЛР-тести ми взяли у чотирьохсот уманчан, які під час карантину продовжували працювати: водіїв автобусів, поліції, швидкої допомоги, пожежників і працівників соцзахисту. Сьогодні також робимо тести уманчнам, які збираються на планові операції, бо такі тести вимагають лікарні, згідно наказу МОЗу. Також робимо нині аналізи нашим колегам-медикам, оскільки вони спілкуються із великою кількістю людей.

Оксана Зубовська пригадує, що домашні спочатку переживали за неї, коли вона почала працювати у мобільній бригаді:

— Наші діти спочатку казали: «Може вас ізолювати, бо у вас багато контактів». А потім, коли вже з цим працюєш і знаєш, що захищений — я навіть більше захищена, ніж люди, які приходять в магазин, їдуть на роботу, йдуть вулицею — то вже ставляться домашні нормально.

Вікторія КОВАЛЬ