Передплатна кампанія - 2019 триває! Наш індекс: 61250.

3 4 3

Минуло 135 ро­ків від дня наро­дження таланови­того уманського художника-педа­гога Подхалюзіна Герасима Микола­йовича. Його твор­ча постать і нада­лі залишається маловідомою. На­лежного визна­ння живописець не отримав ні при жит­ті, ні після смерті, можливо, причи­на у майже повній втраті мистецької спадщини худож­ника, а та невелика колекція його жи­вописного доробку, що знаходиться у фондовому зібран­ні Уманського кра­єзнавчого музею, вказує, що Герасим Подхалюзін — мистець світлого та­ланту, тонкий колорист, майстер ліричного крає­виду та живого портрета.

І нині малярські твори, які написані художником ще на початку двадцято­го століття, можна пере­глянути в залі художнього музею. Ювілейна вистав­ка налічує всього лише 16 олійних полотен, які в різ­ні часи, за різних обставин потрапили до місцевого музейного закладу.

В 2010 році Валенти­на Герасимівна Подхалю­зіна, донька художника від другого шлюбу, завітала до Уманської картинної галереї, ділилася крихіт­ними спогадами про батька-мистця, якого не дуже добре пам'ятала, адже була ще зовсім дитиною, коли не стало Герасима Миколайовича. Вона зга­дувала майстра як тала­новиту, творчу і мистецьки обдаровану особистість.

3 4 4

«Батько був родом із дворян, дуже вихованою, інтелігентною людиною. Його родина жила в селі Бабанка. Сільські люди дуже поважа­ли Подхалюзіних, казали, що вони гарно ставилися до селян. Свого бать­ка завжди пам'ятаю у роботі — за моль­бертом з фарбами та пензлями, бо ж весь свій вільний час віддавав ма­люванню. Малював людей, церкви, ліс, квіти і ін. Картин на­писав дуже багато (портрети, пейзажі, натюрморти), скла­дав їх у спеціаль­ні фанерні ящики. Майже всі заробле­ні гроші від вчите­лювання йшли на фарби, полотно та підрамники. А ще батько дуже гарно співав, любив укра­їнську народну піс­ню. Бувало, малює біля вікна, а мама шиє, або вишиває (була сільською модисткою) та як заспівають: «Ой, на горі там женці жнуть», чи «Ве­чірній дзвін», аж луна йде по хаті. Часто ми співали втрьох.

Дуже любив тварин, особливо коней, навіть до домашньої кобили звер­тався на «ви» і «пожалуй­ста». Говорив російською мовою, але любив чита­ти українську прозу та по­езію», — так, з теплом та щирою наївністю, розпо­відала дочка про свого талановитого батька, і передала нашому музею ще два олійних жіночих портрети «Портрет дочки» та «Портрет Ганни».

Народився Гера­сим Миколайович Подхалюзін 26 січ­ня 1880 року у селі Бабанка. Його бать­ко був унтер-офіце­ром і півчим у хорі католицької церкви. В їхній родині зрос­тало четверо дітей, які тягнулися до різ­них видів мисте­цтва. Брат Герасима - Климентій писав вірші, сестра Ма­рія малювала, і сам майбутній художник займався маляр­ством. Це захо­плення стало сен­сом його життя.

У 1902 році він закінчує Петербурзьку академію мистецтв, де на­вчався в класі ві­домого російського живописця Іллі Рєпіна. Отримує ди­плом вільного ху­дожника. В цьому ж році повертаєть­ся на Батьківщину і працює учителем малювання, крес­лення та чистопи­сання в Умансько­му комерційному училищі та місь­кій жіночій гімна­зії. Веде художню студію.

В 1910 році їде в місто Гадяч Пол­тавської області. Там працює в місь­кій гімназії викла­дачем малювання та ліплення, створює чис­ленні міські краєвиди Пол­тави та Гадяча.

В 1912 році, як ви­пускник Петербурзької академії мистецтв, був запрошений до Санкт-Петербурга на з'їзд худож­ників.

В 1930-х роках повер­тається до Черкащини і працює учителем малю­вання в Умані, Тальному, селах: Підвисоке та Ба-банка.

Після війни оселився в родинному будинку села Бабанки.

Помер 10 грудня 1945 року.

Ще за життя живопи­сець брав участь у худож­ніх виставках. У 1928 році відбулася персональна виставка творчості Г Подхалюзіна в стінах Уман­ського краєзнавчого му­зею.

В наш час, на числен­них виставках та експо­зиціях, в картинній гале­реї постійно експонуються окремі малярські твори майстра.

Краса повсякденної дійсності в усьому багат­стві її забарвлення і по­стійної мінливості панує у його картинах: «Ставок», «Літо в Гадячі», «Пейзаж з млином». У кожному тво­рі художник ніби поринає у таку близьку його сер­цю красу довкілля. І немає значення, чи довершений твір архітектурного пей­зажу — «Бабанська церк­ва», чи невеличкий етюд «Сільський будинок».

Тонке розкриття обра­зу властиве пейзажу із зо­браженням українського села під назвою «Сільське подвір'я». Мотив характер­ний, навіть упізнаний: на­сичений сонцем та пові­трям куточок сільського подвір'я, в'юнка стежина, старий дерев'яний пар­кан, далі будинок серед густої зелені і ледь помі­чена людська постать, що надає ліричному краєвиду олюдненості.

Робота «Будинок Вол­конських у місті Умані» має не лише унікальне жи­вописне значення, але й цінне історичне, адже зо­бражена старовинна спо­руда в первинному своєму вигляді донині не збере­глася. Картину подарував музею сам автор у 1928 році.

У більшості художни­ків, якому б жанру вони не віддавали перевагу, досить часто зустріча­ється мотив, коли худож­ник пише портрет своєї дружини. Це не оминуло і Подхалюзіна. Він із захопленням передавав на полотні образ миловидної жінки, підкреслю­ючи не лише її зо­внішню красу, але й розкрив внутріш­ній духовний світ своєї Музи.

Досить орга­нічним є «Портрет дружини в кріслі» (на знімку). Тут і момент милуван­ня портретованою, і прагнення передати деталі її елегантної сукні. В картині немає ні­чого поспішного, нарочитого і не­дбалого.

«Портрет дру­жини з муфтою» та «Портрет дру­жини в синьому» написані в тради­ціях портретного живопису першої половини XX сто­ліття.

«Портрет сестри Ма­рії» - образ поданий в стриманій колірній гамі. Зображена сучасни­ця художника в строгому вбранні. В її обличчі не чи­таються особливі емоції. Русяве волосся охайно зі­бране, лише дрібні зави­тки обрамляють кругле об­личчя. Чудовий класичний жіночий портрет.

Знову і знову перегля­даючи картини Герасима Подхалюзіна, ми сприймаємо його світогляд, при­єднуємося до втаємниче­ного акта живописного творення, глибше пізнає­мо світ і самих себе, адже його малярство є тим уні­кальним надбанням, яке ми повинні зберегти для наших нащадків.

В. КОРОБАНЬ, старший науковий співробітник художнього музею.

Новини інформагентств

Читати всі новини...