Передплатна кампанія - 2020 триває! Наш індекс: 61250.

4

Олена Онопрієнко ― лікар-отоларинголог відділення «Хірургія №2» КНП «Уманська міська лікарня». В наступному році Олена Іванівна відзначить 30-річчя своєї роботи. Коронавірус змусив переоцінити життя і став випробуванням для неї.

В медицину Олена прийшла не випадково, адже продовжує справу своїх батьків. Батько був хірургом, а мама педіатром, тому прізвище Онопрієнко в Уманській медицині знане і шановане. Спеціалізацію «отоларингологія» обрала сама, навчаючись в Івано-Франківському медичному інституті. Там і сьогодні живуть і працюють багато колишніх одногрупників, тому, те, що відбувається в «червоній» карантинній зоні пані Олена знає не зі ЗМІ, а з перших вуст. На жаль, і серед її знайомих є лікарі, які перехворіли на COVID-19 та такі, хто померли з цим діагнозом. Тому до коронавірусу лікарка ставиться надзвичайно серйозно і з великими пересторогами.

З перших же днів введення карантину роботу приватного кабінету вона припинила, консультувала хворих телефоном, а в міській лікарні працювали безперервно.
— І ось тоді, мабуть вперше, я відчула, що про медиків в місті турбуються, — пригадує Олена Іванівна, — спочатку була якась розгубленість і розпач, самі медики згуртувалися, пригадали всі свої академічні знання як діяти в подібних ситуаціях, купили вскладчину партію перших респіраторів, потім влада міста і волонтери почали активно допомагати.

Те, що в Умані вдається утримувати контрольовану стабільну ситуацію з захворюванням на коронавірус, лікар Онопрієнко вважає немалою заслугою міської влади і самих уманчан.

Підтримка відчувалася у всьому, розповіла Олена Іванівна, люди підвозили на роботу, потім влада міста організувала спецперевезення. Якщо в інших місцевостях медикам погрожували та примушували до самоізоляції, то в Умані медиків дуже підтримали. Багато підприємців відгукнулися, лікарні допомагали і дезрозчинами, і придбали обладнання, апаратуру. І сьогодні, на думку лікарки, засобами індивідуального захисту уманська лікарня забезпечена.

— Коли я оглядаю хворого з температурою, з болями в горлі, то у мене немає проблем взяти і одягнути засоби захисту: щиток, респіратор, маску, халати. Це все є. Це завдяки нашій адміністрації, владі міста, і підприємцям. Місто згуртувалося. Дуже важливою допомогою, я вважаю, була організація онлайн спілкування з колегами-лікарями з Італії та з Ізраїлю. Ми тоді поговорили про найактуальніше з тими, хто вже мав досвід працювати в зонах спалаху епідемії.

Свій день народження у квітні 2020 року лікар Онопрієнко також зустріла за хірургічним столом, рятуючи дитину з Маньківського району, де на самоізоляцію пішли всі медики і не приймали пацієнтів. Допомогу старалися надати всім, пригадує Олена Іванівна, але через карантин багато людей відклали свої візити до лікарів і запустили хвороби. Особливо серйозною є ситуація з онкологічними хворими, яким в жодному разі не можна припиняти терапію.

Зараз людям здається, що вірус відступив. Це помилка.

— На мою думку, треба робити масове тестування, і в першу чергу — медикам, вважає лікарка Онопрієнко,  — адже ми постійно на «передовій». В місті дуже потрібна своя ПЛР-лабораторія. Можна буде і більшу кількість людей обстежити і результати будуть значно швидше. Лікарі можуть бути безсимптомними носіями вірусу, але кожен з нас розуміє свою відповідальність і ми не хочемо спричинити лиха. Друга хвиля коронавірусу буде, і треба бути до неї готовими, розслаблятися не можна. Держава і суспільство мають підтримувати медиків, а люди мають бути обачними та дбати про себе і про оточуючих.

Аліна КОВАЛЕНКО