Передплатна кампанія - 2020 триває! Наш індекс: 61250.

Банери

Уманська зоря

Останні публікації

Погода

Вийшов друком новий ретро-детектив Дмитра Безверхнього «Порцеляновий погляд»

7

І знову тиха провінційна Умань зустрічає читача на сторінках нового роману молодого уманського письменника Дмит­ра Безверхнього. Щойно останній рядок ліг на папір, як столичне видавництво ТЕМПОРА, яке спеціалізується на виданні історичної та мемуарно-архівної літератури української історії кінця XIX - початку XX століття, одразу ж взяло детектив на розгляд.

Коли «Дружина молочника» ще дозбирувала свої позитивні відголоси, навесні 2016 року Дмитро віз до Києва свій новий ретро-детектив «Пані одноденки». Тоді літагентство порадило додати трохи сторінок до вже 150-ти готових. Всю дорогу додому думки роїлися в голові і все шукали зачепки.

— Коли я почав записувати ідеї в блокнот, то зрозумів — це буде нове розслідування зі своїм окремим сюжетом, який матиме ще декілька історій в продовження і логічно закінчиться детективом «Пані одноденки», — причинив завісу до своїх творчих планів хлопець. — Близько року я все обдумував, готував фактаж, шукав цікаву і потрібну інформацію, а потім всього за декілька місяців написав «Порцеляновий погляд». Це була чудова осінь 2018-го - справжня, тепла і м’яка. Вона сприяла моєму творчому настрою.

Вже знайома нам головна героїня - дружина відставного поліціанта Софія Нрієвська - веде розслідування смерті своєї давньої подруги. Чому «знайома»? А тому що автор поки що вирішив використати образ Софії Павлівни для всіх своїх детективів.

8

— Жінка-слідча — це нетипово для сучасних українських ретро-детективів, де переважна більшість персонажів чоловіки і рівень мускулінності в таких творах аж зашкалює. Хотілося чимось розбавити усе те товариство поважних слідчих. Крім того, жінка-детектив - це цікаво, вона вже сама по собі загадка. Я сам намагаюся її розгадати. Вона має чимало таємниць, якими не поспішає ділитися навіть зі мною. З кожним розслідуванням дізнаюся про неї щось нове-неочікуване, — прокоментував свій вибір Дмитро.

Дотримуючись усіх вимог жанру, автор зумів заінтригувати вже на початку, адже сама головна героїня через нервовий стрес не розуміє, що трапилося, і їй навіть здається - це вона щойно скоїла вбивство.

Оскільки Дмитро Безверхній за фахом історик, у письменництві він поєднує дві свої грані — дає волю творчим фантазіям, переплітаючи їх з дослідженнями минулого нашого міста.

— Щоб відтворити атмосферу Умані тих часів, я багато працював з архівами, дуже допомог­ла газета «Киевлянинъ», їздив до Національної бібліотеки ім. Вернадського, збирав старі світлини. Уточнював абсолютно все: вигляд будівель, одяг, прикраси, манери поведінки людей. Через призму творчої уяви намагаюся подавати достовірні відомості, а подекуди навіть і події. Наприклад, наткнувся на один цікавий факт: в Умані розпочинав свою службу в поліції Георгій Рудий — один із новаторів застосування дактилоскопії (відбитків пальців). А ще художники «Темпори» з наданих мною архівних фото зробили колаж для обкладинки, зобразивши дівчину на велосипеді на фоні будівлі нинішньої Центральної міської бібліотеки для дорослих. Взагалі жанр ретро-детективу — це своєрідний туристичний путівник. Однією з вимог є достовірний опис тогочасного міста. В основному відомі українські письменники свої «розслідування» ведуть у Львові, Києві, Полтаві. Тепер Україна читає і про Умань.

А ще письменник сподівається, що в майбутньому його детективи стануть захоплюючими фільмами, оскільки українська кіноіндустрія ще тільки набирає обертів. І допоки читачі розбирають «Порцеляновий погляд» на цитати, Дмитро Безверхній вже обдумує нове розслідування і записує свіжі ідеї до блокнота.

Олена САМОТОКА