Передплатна кампанія - 2017 триває! Наші індекси: 61250 та 23441.

11 4 1

В ці березневі дні свій 80-й день народження свят­кує житель Ладижинки Олек­сій Васильович Лимарченко. Все його трудове життя пов'язане із сільськогоспо­дарським виробництвом.

Родом він із сусіднього Маньківського району. Серед­ня школа, служба в армії, Ме­літопольський сільськогос­подарський інститут — такі сходинки його входження в доросле життя. Після закін­чення вузу трудову діяльність розпочав головним інжене­ром в рідному селі. Молодо­го беручкого фахівця згодом призначили спочатку заступ­ником керуючого, а потім і ке­руючим Канівської «Сільгосп­техніки».

Вже досвідченим інжене­ром в 1971 році Олексій Васи­льович приїхав до Ладижинки головним інженером місцевої «Сільгосптехніки». Повен сил і енергії, він розпочав впрова­джувати на виробництві но­винки інженерної думки — зо­крема в майстерні по ремонту бурякозбиральних комплек­сів запровадив нову систему ремонтних робіт, що майже вдвічі збільшило продуктив­ність праці. Невдовзі він і очо­лив це підприємство, яке зго­дом стало кращим в області, а його керівник — Олексій Ва­сильович Лимарченко — був нагороджений орденом «Знак Пошани».

Рішучий, наполегливий в усіх своїх починаннях, до­брий організатор — таким він зарекомендував себе в селі та й в районі, тож в січні 1978 року його обирають головою колгоспу імені Пархоменка — одного з найбільших гос­подарств району, яке спеціа­лізувалось на вирощенні зер­нових і технічних культур, розвивало тваринництво.

Новий керівник з пер­ших днів на цій посаді взявся за ретельний підбір кадрів на всіх ланках ви­робництва, оновлення тех­нічного парку, будівництво тваринницьких приміщень, створення побутових умов для працюючих, підвищен­ня заробітної плати кол­госпникам. З року в рік кол­госп економічно міцнів, що дало змогу частину коштів виділяти на благоустрій села. Ще тоді було заас­фальтовано частину ву­лиць. За часи правління О.В.Лимарченка за кошти господарства заверше­но будівництво середньої школи та облаштовано її навчальну базу всім необхідним.

Дбаючи про кадровий потенціал господарства, го­лова колгоспу ініціював жит­лове будівництво, тож було побудовано 10 одноквартир­них котеджів, 40-квартирний та 12-квартирний будинки. Не залишались без підтримки місцевого господарства й лі­карня, дитячий садок, школи, Будинок культури.

В цих господарських кло­потах і минули 18 років. На­гадав про себе пенсійний вік, тож Олексій Васильович вий­шов на заслужений відпо -чинок. Однак він не відсто­ронився від проблем села, залишаючись активним в його громадському житті.

І сьогодні ми, його друзі по праці і по життю, раді віта­ти свого доброго і щирого од­носельця, доброзичливу лю­дину з його мудрим ювілеєм. Наші побажання йому вислов­люємо такими словами:

Роки сріблястими дощами впали

На благодатну ниву Вашого життя,

Де буйно колосився хліб,

Де діти позростали. Ваш вік — то немалий відрізок із буття.

Добра і радості ми щиро Вам бажаєм,

Здоров'я й щастя — на довгії літа,

Щоб з радістю Ви кожен день стрічали.

Хай квітнуть в серці ніжність й доброта.

Хай міцно тримає Вас на землі людська повага і шана.

З щирістю — Л.Хількевич, А.Горобченко, А.Фісун, А.Заріцький, В.Колісник,

A. Листопад, Л.Гандзюк, B. Громов, В.Цоколенко, О.Клочай.

Новини інформагентств

Читати всі новини...