Передплатна кампанія - 2017 триває! Наші індекси: 61250 та 23441.

11 4 1

В ці березневі дні свій 80-й день народження свят­кує житель Ладижинки Олек­сій Васильович Лимарченко. Все його трудове життя пов'язане із сільськогоспо­дарським виробництвом.

Родом він із сусіднього Маньківського району. Серед­ня школа, служба в армії, Ме­літопольський сільськогос­подарський інститут — такі сходинки його входження в доросле життя. Після закін­чення вузу трудову діяльність розпочав головним інжене­ром в рідному селі. Молодо­го беручкого фахівця згодом призначили спочатку заступ­ником керуючого, а потім і ке­руючим Канівської «Сільгосп­техніки».

Детальніше...

Учитель! Це високе і гор де слово невтомного праце­люба несе вчителька однієї з найвідоміших у місті шкіл — Уманської загальноосвіт­ньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. О.С.Пушкіна Римма Воло­димирівна Балакіна.

Промайнули непомітно 62 роки недоспаних ночей, перевірок зошитів, зразко­вих поурочних планів, ціка­вих задумів.

Скільки вдячних учнів і батьків згадують теплими словами цю гарну, віддану дітям, одержиму в усіх важ­ливих справах учительку!

Адже це вона навчила їх любити рідну домівку, ви­вчати історію школи, міста Умані, його вулиць, визна­чних місць, пам'яток культу­ри, звабила працею журна­ліста, музейної справи.

Детальніше...

9 2 1

Польовою дорогою, на­поєною духмяним запахом стиглих хлібів, польових кві­тів і співом птахів у піднебес­сі, йдуть двоє - статечна жін­ка і дівча. Її Величність Доля в особі бабусі (вчительки від Бога) проводжає дівча у світ Пізнання. Так завжди в люд­ському житті - на його почат­ках хтось завжди нас веде, - а далі, за тим, прадавнім, - «Я тобі відкрив двері, далі йди сам».

А далі доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Уман­ського державного педаго­гічного університету імені Павла Тичини Тетяна Воло­димирівна Кузнець не тільки долала дорогу сама, а й вела і веде інших за собою.

Детальніше...

На самісіньке Різдво мала щастя народитися ав­торитетна в нашому місті людина, багаторічний ша­нувальник «Уманської зорі» і щирий друг її колективу Микола Никифорович Бесараб.

Детальніше...

IMG 9814

50 років тому, а саме 28 квітня 1965 року, рішенням президії Черкаського облас­ного комітету ДТСААФ був затверджений Уманський ра­йонний спортивно-технічний клуб ДТСААФ. Спочатку за­клад діяв в с. Дмитрушки, а з 2 липня 1971 року йому було передано приміщення Паланської сільської ради, де пра­цює й донині.

Детальніше...

19 3 2

Наше місто багате на чудових людей, і як важливо про них розповісти ще за життя, щоб їх знали та пишалися своїми земля­ками! Напередодні 70-річчя Великої Перемоги хочеться розповісти уманчанам про Клару Семенівну Ліпінську - людину з надзвичайною бі­ографією, яка 8 травня від­значає 90-річний ювілей.

Уродженка Росії, дочка військового комісара з Си­біру (батько на 4-ий день війни виїхав на фронт, мати пішла працювати в госпіталь, сестра - на за­вод). В 16-річному віці при­йняла на свої тендітні пле­чі турботу про молодших братів, навчаючись при цьому в 4-у зміну в 9-10 класах (у воєнні роки в старших класах були вве­дені «Військова підготов­ка» і вивчення польових телефонів). Клара Семенівна згадує: «У роки ві­йни проявилися найкращі риси молоді Сибіру: зби­рали теплі речі для фрон­товиків, проводили всесо­юзні недільники, пиляли дрова, чергували в госпі­талях, пораненим бійцям допомагали писати лис­ти, збирали металобрухт, а ще турбувалися про сім'ї фронтовиків і евакуйова­них з України, Білорусії, центру Росії. Нарівні з до­рослими ми збирали гроші у фонд оборони, на які по­тім купували ліки, танки».

Така школа життя не могла не прищепити дівчи­ні постійне бажання роби­ти безкорисливе добро у навколишньому світі. І коли доля привела її в невелике українське містечко Умань, в школу № 4, праця вожа­тою, а потім учителем ма­тематики і організатором позакласної та позашкіль­ної роботи були для Клари Семенівни широким полемдля реалізації її організа­торських здібностей пре­красного педагога, настав­ника і доброго, шанованого товариша для дітей.

її невтомність, не­вгамовна фантазія і май­стерність, що заряджає, оптимізм, нестаріюча ви­нахідливість завжди при­тягували учнів різного віку. І недивно, що за її плечима стільки чудових справ! Це і походи, поїздки по Шевчен­ківських місцях і в міста-герої, організовані під керів­ництвом директора школи А.Д.Баранюка та воєнрука Ю.К.Панова юнармійського загону «Факел», копіт­кий пошук матеріалу про ветеранів Уманської 80-ї стрілецької дивізії, поїздки на зльоти і просто по міс­цях бойової слави дивізії, активна участь у створен­ні шкільного музею Бойо­вої слави, проведення ціка­вих дитячих свят, конкурсів інсценованої пісні, робо­та з гуртківцями, участь у хорі, організація духового оркестру, шефська робота, допомога ветеранам - це далеко не повний перелік трудових досягнень Кла-ри Ліпінської в школі № 4 з 1947-го по 1996 роки.

За сумлінну працю в ідейному і патріотичному вихованні молодого поко­ління ветеран праці бага­торазово нагороджувала­ся Почесними грамотами, значками «Відмінник осві­ти» та «Відмінник України».

Але й на заслужено­му відпочинку жінка не си­дить склавши руки. Будучи на пенсії, Клара Семенівна 8 років очолювала органі­зацію ветеранів школи № 4. Вона також активний волон­тер в акції «Пенсіонер - пен­сіонеру». її безкорисну допо­могу з вдячністю згадують пенсіонерки Н.Д.Чертова та Л.М.Луньова. Доброта жінки не має меж. Вона постійно опікується хворими, малоза­безпеченими пенсіонерами, часто-густо, не рахуючись зі своїм часом і здоров'ям.

У ювілейний рік хочеть­ся низько вклонитися пе­ред великою людяністю цієї благородної Жінки і побажати Кларі Семенівні міцного здоров'я та довго­го віку, вдячності за її до­броту і піклування.

М. СЛОБІДСЬКА,

ветеран педагогічної праці та колеги ЗОШ №4.

IMG 20150322 00010

У неї минуле й сьогодення. Про майбутнє особливо не за­мислюється. Каже, що то - невдачне заняття. Може, воно й так. Але така талановита і на­ціонально свідома жінка, яка живе Україною, її історією, не може не перейматися її май­бутнім. Бо вірші Майстрині вві­брали у себе все найкраще і нев'януче, що тільки може ви­хлюпнути любляче і небайдуже материнське, жіноче серце.

Детальніше...

Logvinenko

Ніщо в нашому житті не ці­нується так, як доброта, пова­га, милосердя, їх не купити, вони закладені від народження, від любові батьків та під час виховання.

Такими якостями володіє Євдокія Прокопівна Логвіненко, завідувач відділенням соці­альної допомоги вдома Центру соціальних послуг управління праці та соціального захисту на­селення Уманської міської ради.

Детальніше...

Новини інформагентств

Читати всі новини...