Передплатна кампанія - 2020 триває! Наш індекс: 61250.

Банери

Уманська зоря

Останні публікації

Погода

10

У мене є кілька вишиванок, власноруч зшиті і вишиті, куплені, різнокольорові, але всі вони доволі оригінальні, більшість з авторським малюнком.

Але є вишиванка особлива, з приватного музею письменника і краєзнавця Андрія Тегерашвілі з м. Городища на Черкащині.

Вона не є якоюсь унікальною вишивкою чи крою, вишита червоним і чорним по домотканому конопляному полотну. Зшита вручну. Візерунок вишитий тоді (ймовірно на межі 19-20 століть) новомодним хрестиком. Але сам орнамент, хоч і виразно рослинний, проте давній. Повністю ручна робота, збережена не ідеально....

Саме її неунікальність і є важливою! Проста, як на той час, з доступного селянам матеріалу. Типова, яка якнайкраще відображає моду і уподобання дівчат і жінок.

До колекціонера старожитностей вона потрапила років 30-40 тому. Тоді, як розповідав пан Андрій, багато хто розпродував «непотріб» з батьківських хат. Йому до оселі зносили солом’яні ночви, дерев’яні корита, солом’яні санчата, глеки, горнята, баняки, вилинялі картини, ліхтарі, черепки тощо. Купляв усе, що вважав бодай чимось важливим і цікавим. Частина його колекції (краща) стала основою краєзнавчого музею. Решта − оселилася у великій хаті, місця в якій самому письменнику майже не залишилося.

Особливі експонати періоду 1930-1950 років − посуд, приладдя, меблі з поганенького дерева, гілляччя, соломи, мотузки з паклі, примітивні, бідні, як селянське життя за сталінського кріпацтва.

Сорочка, яка стала моєю майже 10 років тому, не раз латана нитками різної товщини та якості, поділ перешитий, приточений іншими швами, іншою технікою. Вишивка дівоча, але, судячи з перешивань, переточувань, жінка у ній ставала матір’ю. Можливо, саме цю сорочку ремонтувала, прала, знову ховала у скриню, як святиню, як те рідне, дороге, безцінне, єдине, що лишалося незайманим у нелюдських умовах виживання українського села...

Софія Кримовська