Передплатна кампанія - 2018 триває! Наші індекси: 61250 та 23441.

Multithumb found errors on this page:

There was a problem loading image 'images/11_8_5.jpg'
There was a problem loading image 'images/11_8_5.jpg'

11 8 3

Наприкінці лютого за творчої ідеї керівни­ка Уманського художньо­го музею Тамари Гай заклад представив культурно-мис­тецький арт-проект «Крізь призму своєї душі», присвя­чений 400-річчю першої пи­семної згадки про м. Умань та 202-й річниці від дня наро­дження славетного українця Т. Г. Шевченка.

Постать Тараса Шевчен­ка давно вже стала символіч­ною для України. Його талант — багатогранний, творчість — оригінальна. Самовіддана любов до народу, своєї Бать­ківщини, багата та співуча, як пісня, мова, використання на­родної тематики викликають щире захоплення, мають ве­личезний вплив у культурі, ду­ховності. Пройнялися ними і наші земляки-уманчани.

11 8 2

Український оберіг - вишитий рушник

Вишиті сорочка, рушни­ки досить часто згадуються в поетичній творчості Тараса Шевченка. Він глибоко знав народні звичаї, що знайшло ві­дображення в його поезії: «Я все виглядала — чи не шле за рушниками», «А у мене, як на теє, й рушники вже ткались», «Вернулись люди з рушника­ми...».

...Посеред гарних, розкіш­них вишитих рушників з чер­воного полотнища гордо спо­стерігає Тарас Шевченко. Член Національної спілки народних майстрів України, майстер на­родної вишивки Лідія Микола­ївна Бебешко все своє життя присвятила вишиванню. Білим по червоному ниткою відтвори­ла авторка відомі слова Кобза­ря: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь і свого не цурай­тесь...».

Натхненна традиційни­ми декоративно-обрядовими орнаментами українства, вона створює неповторні, за старо­винними зразками і за влас­ними розробками рушники та сорочки, авторські ляльки-мотанки в народному стилі, зраз­ки мережива.

Особливе місце у її робо­тах займають рушники: «Ви­шитий рушник у свідомості українського народу наділяв­ся широким спектром знако­вих властивостей», — пояс­нює майстриня.

Лідія Миколаївна не лише відтворює схеми, а й відроджує старовинні етноорнаменти, виконує велику збиральниць­ку роботу. Вона розкодувала й відродила 500 орнаментів і композицій рушників минулих століть, які побутували на іс­торичній Уманщині, відновила майже 150 старовинних жіно­чих та чоловічих сорочок.

«Вивчаючи невідому ви­шивку, ти відчуваєш, що вона вражає красою узорів, якоюсь таємничістю, майже магічною силою, — ділиться враження­ми від кропіткої роботи Лідія Бебешко. — Орнамент не міс­тить у собі жодної зайвої лінії. Кожна рисочка має своє зна­чення. Це складна мова, що має свою причину і призна­чення».

11 8 5

Мистецька Шевченкіана

Думаєте, що малюють лише фарбами, олією? Аж ніяк. Уманський художник член Наці­ональної спілки народних май­стрів України, майстер народ­ної картини Іван Сергійович Сердюк свої полотна «малює» соломою. Більшість його ро­біт виконані технікою апліка­ції з елементів різних злакових стебел.

Цією технікою створено низ­ку картин на шевченківську те­матику в стилі наївного маляр­ства. Це була настільки потужна, пройнята Шевченком робота, що мистецтвознавці країни виріши­ли внести 12 робіт з цієї серії до українського альбому «Україн­ське народне малярство».

Джерелом натхнення для створення його творів стала українська пісня, поезія, ну і, звичайно, творчість Тара­са Шевченка. Більшість своїх картин він присвятив образам відомих шевченківських тво­рів, чи зобразив сценки з них, як, приміром, «Сім'я вечеря коло хати».

11 8 1

Для більшої колористи­ки картин спочатку він нано­сить фарбу, а потім викорис­товує різних відтінків злакові. Така робота є дуже ювелір­ною, вимагає багато часу, зу­силь і великого бажання. З етнографічною точністю ху­дожник передає побутові речі, звичаї і обряди, типажі, одяг, пейзажі, українську хату.

Створені художником образи відзначаються не­вимушеністю, природністю, вдалою композиційною побу­довою і свіжістю барв, нама­ганням дати психологічну характеристику людині.

1456494587 kult

Жіноча окраса - вінок

Однією з провідних тем в творчості Шевченка є тема жінки — матері, сестри, дру­жини — берегині домашньо­го вогнища. Зображуючи їх на своїх картинах, він відтво­рював найменші деталі, які підкреслювали зовнішність, вроду, приналежність до українського народу. Однією з них були вінки. Вони споконві­ку вважалися не лише при­красою дівоцтва, оберегом, а й справжнім витвором мис­тецтва. Останнім часом цей невід'ємний український наці­ональний символ, який доне­давна не був таким популяр­ним, починає відроджуватися.

Єдина на Уманщині май­стриня, яка віднаходить, ви­вчає та відтворює вже протя­гом 10 років вінки і національні обереги — майстер народ­ного декоративно-ужитково­го мистецтва Оксана Крайнова: «Здавна говорили: віночок вити — життя любити, віночок вити - собі долі прихилити», — розповідає вона про зна­чення вінка.

Також вона займається ви­готовленням аплікацій. Од­нією з останніх робіт є панно гербу міста Умані «На онов­леній землі».

11 8 4

«Сподіваємося, що наше міс­то стане найкращим», — каже майстриня.

Не дивно, що до спра­ви мами долучилася і донька Дар'я. Колекція робіт, які вхо­дять до серії її вінків під на­звою «Спеції» — результат наполегливої дворічної пра­ці дівчини.

Впродовж всієї презента­ції виставки під славетні рядки з «Кобзаря» зворушливо гра­ла бандура.

Думки й традиції Т. Шев­ченка завжди звернені до майбутнього. Протягом більш як 200 років вони на­дихають нові покоління, суттєво впливають на укра­їнську культуру. Крізь при­зми своїх душ уманські мит­ці пропустили Шевченкове слово. Представлені вишив­ка, картини і віночок — це як симбіоз тих народних реме­сел, які побутували в кож­ній українській сім'ї, були їх оберегом, національним надбанням.

О. САМОТОКА.

Новини інформагентств

Читати всі новини...