Передплатна кампанія - 2020 триває! Наш індекс: 61250.

До 115-ліття від дня народження художниці

«Якби ми мали художницю такого рівня майстерності,

то змусили б заговорити про неї цілий світ!»

Пабло Пікассо

карт.2

Сам Пабло Пікассо не зміг пройти повз полотна Катери­ни Білокур. Пильно роздивив­шись, він запитав хто автор цих чудових робіт. Йому відповіли - «Проста сільська жінка».

Катерина Білокур - одна з найбільш відомих і водно­час незнаних українських ху­дожниць ХХ сто­річчя.

Детальніше...

Саме під таким гаслом на Уманщині пройшов ІІ Всеукраїнський хореогра­фічний фестиваль «Квітне­ва феєрія-2015». Близько півтори тисячі юних тан­цюристів продемонструва­ли знання та вміння у різ­них напрямках сучасної, народної та класичної хо­реографії. На сцені Уман­ського державного педаго­гічного університету свою творчість презентували 50 хореографічних колективів з Києва, Сум, Львова, Ми­колаєва, Вінниці, Одеси та з інших міст України.

Детальніше...

DSCN1685

День матері, який відзна­чають в другу неділю трав­ня - це одне з найзворушли-вих свят. Адже кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в душі єдиний і не­повторний образ - образ сво­єї мами, яка все зрозуміє, про­бачить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити, незва­жаючи ні на що. В Україні жін­ка споконвіку асоціювалася з берегинею сім'ї. Величез­ну роль у вихованні дітей віді­грає перша, найрідніша у сві­ті людина — мати. Саме вона прищеплює любов до рідної землі. Від того, наскільки ша­нована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначи­ти ступінь культури й благопо­луччя суспільства.

Справжнім подарунком до Дня матері для чарівного жіноцтва Умані від виконую­чого обов'язки міського голо­ви Олександра Цебрія стало запрошення на виставу пер­шого українського театру на західноукраїнських землях

Детальніше...

Стартує всеукраїн­ський благодійний дитя­чий телевізійний фести­валь-конкурс «Діти-Квіти». Його мета — розвиток творчих здібностей тала­новитих дітей України та створення сприятливих умов для духовного роз­витку майбутнього нашої держави.

Детальніше...

Без назви

Виховні заходи патріо­тичного спрямування, при­свячені 70-річчю Великої Перемоги, відбулися у всіх дитячих та молодіжних ко­лективах. Тож і в школі №14 проведено зустріч школя­рів із представниками стар­шого покоління, яке знає про ті грізні роки не тільки з кни­жок, а були малолітніми свід­ками трагічних подій в роки війни. Тема заходу — «Геро­їчна боротьба українського народу в період Другої світової війни».

Детальніше...

Під такою назвою в Уманському краєзнавчому музеї відкрилася виставка, присвячена останнім поді­ям історії України та Умані.

Детальніше...

Surovtseva

Рівно тридцять ро­ків тому Пасха припала на 14 квітня, а у велико­дню суботу пішла з жит­тя Надія Віталіївна Суровцова, наша землячка, громадсько-політична ді­ячка, письменниця, жур­налістка, історик-краєзнавець. 18 березня 1985 р. їй виповнилося вісімдесят дев'ять, та вже менше, ніж через місяць друзі, зна­йомі, колеги проводжали Надію Віталіївну в остан­ню путь.

Умань багато чим за­вдячує відомій землячці, а тому рівно десятиліття тому в 2005 р. відбулося відкриття меморіального музею-квартири в колиш­ньому помешканні Н. Суровцової на вулиці Воїнів-інтернаціоналістів, 6, що й сьогодні гостинно від­чиняє двері перед відвід­увачами.

Особисте життя Надії Ві­таліївни, її творчий шлях, професійна діяльність ви­кликають щиру зацікавле­ність не тільки в науковців, але й у пересічних грома­дян. Надія Суровцова зали­шила по собі імпресіоніст­ську прозу, публіцистику, мемуарну книгу «Спогади», епістолярну книгу «Листи». Ці документи, як і спогади тих, хто був особисто знайо­мий із нею, - Ярослав Даш­кевич, Лариса Скорик, Дми­тро Калюжний, Надія Мудра, Богдан Чорномаз, Ольга Діденко, у черговий раз пе­реконують: Надія Віталіїв­на дійсно легендарна жінка. Для всіх вона була своєрід­ним еталоном, до якого до­тягтися взагалі мало хто міг - і через велич, і через тра­гічність її життя, адже трид­цять років (1927 - 1957 рр.) вона була ув'язнена й пере­бувала в засланні.

Надія Віталіївна часто називала себе кішкою, у ко­трої дев'ять життів: так і ви­йшло - по одному на де­сятиріччя вона прожила. Хронологію її долі можна умовно поділити на три тре­тини: перших тридцять ро­ків (1896 - 1926) - це вир емоцій, подорожі, пошуки, надбання; наступних трид­цять (1927 - 1957) - втра­ти, розчарування, болі, сти­рання особистості; остання третина (1957 - 1985) - творче заґратування, пись­менницький концтабір.

Надія Суровцова на­родилася в Києві в роди­ні юриста й учительки. У 1903 р. родина переї­хала до Умані. Навчала­ся дівчина в Петербур­зі, Києві, Відні - перша жінка з України, що в Ав­стрії захистила дисер­тацію й стала доктором філософії. Вона була зна­йома з М.Грушевським, В.Винниченком, С.Петлю­рою, Д.Донцовим, П.Ско­ропадським, В.Сосюрою, М.Хвильовим, Л.Курбасом та ін. Список на тисячі імен... Працювала в УНР, Гетьманаті, у Директорії. Виголошувала Перший універсал Центральної Ради на вулицях Умані, українізувала військові частини в нашому місті.

Після амністії й реабілі­тації в 1960-х рр. Надія Віта­ліївна повернулася в Умань у батьківський дім. Уманські пенати стали своєрідним духовним осередком, куди зліталися листи з усієї Укра­їни та з-за кордону, куди з'їжджалися однодумці, яких об'єднувала атмосфе­ра трикімнатного будиноч­ка Н.Суровцової на Коммолоді, 6 (так тоді називалася вулиця), вабила особа його господині. Художники й скульптори (О. Кульчицька), архітектори, реставратори та композитори (Л.Скорик, М.Скорик), археологи й історики (В.Кропоткін, Я.Дашкевич, Л.Проценко, Л.Плющ, І.Бутич), літера­турознавці й лінгвісти (Е.Груніна, М.Острик, Ф.Сарана, М.Коцюбинська), пое­ти, письменники (М.Бажан, В.Губенко, П.Тичина, Ю.Смолич), громадські діячі (І.Світличний, Н.Світлична, В.Некіпєлов, Л.Падун-Лук'янова) - усі ті, хто при­їздив до міста, вважали за честь відвідати Надію Ві­таліївну, усі тут почували себе невимушено і якось святково, причастившись тієї - найдорожчої на землі - розкоші спілкування лю­дини з людиною.

Надія Віталіївна, хоча вже й була у віці, однак навіть і не думала сидіти, склавши руки: вона хоті­ла бути потрібною своє­му місту, його мешканцям. Н.Суровцова працювала над упорядкуванням бі­бліотеки для Умансько­го краєзнавчого музею. У листах до К.Данилової вона ділиласяплана­ми, раділа досягнутому: «Я хочу, щоб «краєзнав­ство», казенне вивчення загальновідомого, спа­лахнуло гарячим полум'ям любові до батьківщини на будь-якому відтинку часу й жилплощі». Із непідроб­ним інтересом краєзна­вець взялася за організа­цію відділу мистецтва в музеї, за створення етно­графічного залу, історич­ного, природничого, нумізматико-філателістського гуртків для школярів.

Матеріали для музею Надія Віталіївна відшуковувала в архівах, із яких черпала унікальну інфор­мацію про села Уманщи­ни, про жителів міста. До рук дослідниці потрапи­ли й унікальні епістолярії - листування графині Со­фії Потоцької зі своїм наре­ченим. Неймовірна історія життя цієї дивовижної жінки навіть надихнула письмен­ницю на створення повісті «Галантний вік».

Із листа П. Кравчука до

Н. Суровцової від 2 люто­го 1964 р. дізнаємося про те, що наполеглива жінка докладала чимало зусиль і для встановлення в Умані пам'ятника Тарасу Шевчен­ку: «Дуже за почесну Ви взя­лися справу <...>. Де-де, од­нак в Умані такий пам'ятник повинен бути споруджений, бо Великий Кобзар дуже лю­бив це місто», - підтримував її респондент.

Крім того, у Н. Суровцової виникла ідея створення пересувної виставки, а зго­дом - і відкриття картинної галереї в приміщенні місце­вого польського костьолу. Відкриття галереї відбуло­ся в 1974 р., але про ініціа­торку тоді привселюдно так і не згадали: без усяких під­став Надію Віталіївну зно­ву цькували й цькуватимуть аж до смерті уманські мож­новладці.

Однак вдячні уманчани щиро поважали, любили й підтримували Н. Суровцову за життя й пам'ятають про неї до сьогодні.

Л.ЯКИМЕНКО,

к.філол.н., учитель укра­їнської мови та літерату­ри УНВК "Загальноосвіт­ня школа І-ІІІ ступенів №7 - колегіум".

9 травня Україна відзнача­тиме 70 років від Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Це свято було і залиша­ється всенародним. Тож нині в нашому місті проводиться акція «Нащадки Великої Перемоги».

Детальніше...