Передплатна кампанія - 2020 триває! Наш індекс: 61250.

Кооперація – порятунок для села

Після детального ознайомлення з тим, як працює український селянин, іноземці роблять висновок: земля родюча, клімат сприятливий, люди працьовиті, але немає ні передових технологій, ані реальної власності на землю с/г призначення, ані достатку. Не будемо брати до уваги поодиноких прикладів надприбуткових господарств, які вже переросли в холдинги з інтегрованим циклом виробництва. Візьмімо для прик­ладу середнього рівня підприємство, яке орендує паї. У порівнянні з іноземним, воно зазвичай наймає в 5 або в 10 разів більше робітників, платить їм, відповідно, у 10 разів меншу зарплату і все одно має проблеми.

15

Україна за роки незалежності не стала на шлях розвит­ку цивілізованого європейського сільського господарства. Вона обрала модель злочинного феодального латифундизму, який дощенту знищує українське селянство – генофонд нації. Аграрна олігархія домоглася розпаду аграрного сектора економіки, пограбування і знищення майна колгоспно-радгоспної системи. Проголосивши себе «ефективними господарями землі» й захисниками аграрної України, взялася за утвердження злочинного приватно-орендного латифундизму. Позбавляючи, таким чином, селянство будь-яких можливостей господарювання на власній землі. Цинічно, за сміховинну орендну плату перетворює його в безземельних наймитів, насаджує національну байдужість, бездуховність та пияцтво.

 

У більшості країн Європи селянські господарства мають до десяти гектарів землі, а лише в Англії, Франції і Німеччині – десятки гектарів. Для обмеження розмірів землеволодіння, уникнення латифундизму законодавство в багатьох країнах світу встановило диференційоване оподаткування селянських господарств, коли зі збільшенням земельної площі зростає тариф оподаткування, що обмежує його прибутковість. Селянські родинні господарства заходу завдяки інтенсивній і продуктивній праці та участі у своїх же обслуговуючих кооперативах перевершували продуктивність праці в колективних господарствах.

Настав час, щоб в Україні, як і у всій Європі, господарями на власній землі стали селянські родинні господарства. Вони, керуючись власною ініціативою, за своєю вигодою і господарськими інтересами продуктивної праці об’єднуються в сільськогосподарські кооперативи, які гарантують заготівлю, зберігання, перероблення і реалізацію їхньої продукції за найбільш вигідними і справедливими цінами на внут­рішньому й зарубіжному ринках збуту. Лише самі селяни, підтримані сприятливим кооперативним законодавством, здатні вивести аграрний сектор економіки з хронічної кризи, захиститись від свавілля олігархічного аграрного волюнтаризму.

Важлива роль у поліпшенні добробуту народу може належати і новоорганізованій за міжнародними кооперативними принципами мережі споживчої кооперації. Вона, оминувши систему посередників і сектор свавільного спекулятивного приватного торговельного бізнесу, залишиться поза конкуренцією у сфері культури торгівлі і забезпечення населення якісними товарами та вкрай потрібним повноцінним харчуванням учнів, студентів, робітників підприємств, працівників установ і населення за найдоступнішими для споживачів цінами.

Кооперація створить умови для зайнятості сільського населення у найпотрібніших сферах сільськогосподарського виробництва навіть у віддалених та занедбаних селах різних регіонів України, сприятиме вихованню віри селянства у власні сили, його прагненню до творчої продуктивної праці на власній землі.

Кооперація допоможе створенню цивілізованого, соціально захищеного суспільства через децентралізацію й реформування регіональних органів влади в Україні на засадах Європейської хартії місцевого самоврядування.

Українська земля повинна приносити прибутки, радість, задоволення, щастя. Тому завдання нинішнього покоління – поєднати все нове, прогресивне для повернення Україні статусу могутньої зернової держави у світі й використати даний Богом потенціал сповна.

 Петро МАЙДАННІК,

житель с.Коржова,

колишній сільський

голова.

Останні публікації